Как появились жетоны

Історія створення

особистого розпізнавального знака

Проблемі обліку безповоротних втрат та ідентифікації осіб загиблих не одна сотня років. У різних державах вона вирішувалася по-різному. Воїни Чингіз-хана йдучи на битву залишали камені, а повернувшись забирали їх назад. Кількість залишених каменів вказувала на число загиблих. Однак цей спосіб давав лише уявлення про чисельність загиблих воїнів і не дозволяв встановити їхні імена. На Русі, в той же період, кожен воїн носив на тілі дві ікони одна із зображенням покровителя князівства, воїном якого він був, інша з ликом святого який є покровителем імені власника. Таким чином, при відспівуванні полеглих вимовлялися імена воїнів і назви їхніх князівств. В умовах малої чисельності населення і великого розмаїття імен цей спосіб частково себе виправдовував, але в той же час був недосконалий.

Перші спроби створення особистих розпізнавальних знаків своїм корінням сягає в Німеччину в середину 60-х років 19 століття. Саме тоді якийсь берлінський швець, сини якого служили в прусськоїій армії і вирушали на війну, виготовив для них бляшані бирки. З їх допомогою хто-небудь мав упізнати синів у разі їх загибелі і оповістити батька в Берліні.

Особистий жетон -

обов'язковий атрибут військовослужбовця

З початком 2015 обстановка в Україні залишилася колишньою. Бої в Луганській та Донецькій областях тривають, ситуація загострюється з кожним днем. У зв'язку з цим, президент Петро Порошенко оголосив четверту хвилю мобілізації, для зміцнення наших позицій в Донецьку.

Для того, щоб уникнути безслідної втрати новобранців та інших військових, з початку дев'ятнадцятого століття існують так звані розпізнавальні жетони, які зберігають інформацію про солдата на полі бою і допомогають вести облік поранених, а також надавати їм першу медичну допомогу.

Військовий жетон або армійський жетон (жетон смертника, а в америці «Dog Tag») являє собою сталеву пластину прямокутної форми із закругленими кутами, на якій за допомогою спеціального верстата видавлюється інформація про людину (ПІБ, група крові, резус, алергія на мед. препарати , релігія, номер частини).

На пластину по краях одягається гумове кільце (глушник), яке запобігає стук жетона по жетону. Ланцюжок сталевий, що витримує більше 16 кілограм на розрив.

Такий нехитрий винахід визнано в усьому світі як ідеальний розпізнавальний знак для військовослужбовців.

На сьогоднішній день, діючий в Україні стандарт військового жетона не відповідає міжнародним нормам якості та повноті інформації згідно норм Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року. Пластина найчастіше виготовляється з алюмінію, який плавиться, і тим самим не здатний зберегти нанесену на нього інформацію в екстримальних умовах. Лінія розлому на Українському жетоні носить більше естетичних характер тому що жоден український жетон по вигравіруваній на ньому лінії переламати неможливо.

У разі загибелі військовослужбовця (якщо немає можливості винести тіло з поля бою) один жетон залишається на шиї загиблого або вкладається в рот, другий (дублікат) забирає командир для передачі в органи обліку.

У зв'язку з цим, багато українських військових замовляює собі американський стандарт жетонів, який вже більше півстоліття використовується у всіх підрозділах армії США, і пройшов перевірку якості, а також довговічності збереження інформації.